Перш за все, давайте визначимо, що таке “тестування програмного забезпечення”. Це допоможе краще зрозуміти суть питання.
Тестування програмного забезпечення - це процес аналізу з метою виявлення можливих дефектів та покращення якості продукту. Протягом десятиліть до питань тестування та забезпечення якості при розробці програмного забезпечення ставилися по-різному. Існувало кілька основних “періодів тестування”.
У 50-60-х роках минулого століття процес тестування був надзвичайно формалізований, його відокремили від процесу розробки програмного забезпечення, а потім “математизували”. Фактично, тестування було більше схоже на налагодження програми.
З’явилася концепція так званого “вичерпного тестування”тобто тестування всіх можливих шляхів виконання коду з їх вхідними даними. Однак незабаром стало зрозуміло, що вичерпне тестування неможливе, оскільки кількість можливих шляхів виконання та вхідних даних дуже велика.
Таким чином, дійсно важко знайти проблему в документації.
У 70-х роках існувало дві фундаментальні концепції тестування:
- Процес тестування розглядався як доказ працездатності програми за певних визначених умов (позитивне тестування).
- Абсолютно протилежна концепція - коли процес тестування розглядався як доказ непрацездатності програми за певних заданих умов (негативне тестування).
Цей внутрішній конфлікт не зник з часом, більше того, сьогодні багато авторів вважають ці поняття взаємодоповнюючими. Зауважимо, що “процес доведення непрацездатності програми” цінується трохи більше, оскільки він не оминає перевірку помилок.
Найважливіші зміни цього періоду:
- Аутсорсинг QA дозволяє переконатися, що програма відповідає вимогам;
- Тестування дозволяє визначити умови, за яких програма працює некоректно.
У 80-х роках у сфері тестування розробки програмного забезпечення відбулася ключова зміна: [highlight dark=”no”]тестування почали використовувати протягом усього життєвого циклу програмного забезпечення, а не лише на одному з його завершальних етапів.[/highlight] У багатьох випадках це дозволило швидко виявляти і вирішувати проблеми, а також прогнозувати їх і уникати їх появи.
У цей же період відбувався стрімкий розвиток і формалізація методологій тестування. Були зроблені перші спроби автоматизувати елементарний тест.
У 90-х роках відбувся перехід від власне тестування до більш комплексного процесу, відомого як “забезпечення якості“.
Воно охоплює весь життєвий цикл програмного забезпечення і зачіпає процеси планування, проектування, створення та виконання тестових кейсів, підтримки вже існуючих тестових кейсів та тестових середовищ. Тестування перейшло на новий рівень, що закономірно призвело до подальшого розвитку методологій, дебюту потужних інструментів управління процесом тестування та засобів автоматизації тестування, які були майже такими ж, як і їх сучасні нащадки.
На початку цього століття розвиток офшорного тестування програмного забезпечення був зумовлений пошуком нових шляхів, підходів, методологій та методів забезпечення якості.
Поява гнучких методологій і таких підходів, відомих як “Test-driven Development“(TDD) суттєво вплинула на розуміння стратегії тестування програмного забезпечення. Автоматизація тестування в QA компанії вже сприймається як невід’ємна частина більшості проектів.
Також стала популярною думка, що тестування програмного забезпечення повинно давати користувачеві можливість ефективно виконувати свої завдання, а не зосереджуватися на відповідності програми вимогам.
0 коментарів