Псевдоналагодження (bebugging), яке є одним з методів модифікації програми, є способом визначення ефективності тестових стратегій, що використовуються в проекті. Перш ніж приступати до псевдоналагодження, необхідно заручитися підтримкою як тестувальників, так і розробників. Як би ви відповіли на питання, яке часто задають менеджеру з розробки: “Коли можна очікувати, що в цій версії буде виявлено більшість помилок?” Тест-менеджер зазвичай задає зустрічне питання: “А скільки дрібних помилок нам потрібно знайти?” Основним показником прогресу тестування має бути відношення кількості знайдених під час аналізу помилок до кількості прихованих помилок, які потрібно знайти, виражене у відсотках. Проблема з обчисленням цього показника полягає в тому, що невідомі як чисельник, так і знаменник цього співвідношення.

Компанії з контролю якості з нетерпінням чекають на моніторинг процесу розробки від початку до кінця з метою виявлення та запобігання помилкам, які можуть виникнути в програмному забезпеченні, що створюється.

Псевдоналагодження - це процес навмисного внесення в програму псевдопомилок. Далі отриману версію тестують, а потім визначають ефективність тестування, порівнюючи виявлені та штучно створені помилки. Відношення кількості штучно створених помилок до кількості виявлених помилок має дорівнювати відношенню кількості знайдених помилок до кількості прихованих помилок. Цей метод дозволяє визначити роль показника, що вимірює прогрес тестування, визначеного трохи вище.

Організації, які використовують швидке тестування, виявляють, що псевдоналагодження може прискорити тестування, визначаючи умови для його припинення. Насправді, процес, за допомогою якого в код навмисно вносяться помилки, вимагає творчого підходу. Якщо штучно створені помилки класифікувати за групами відповідно до історичної моделі помилок в аналогічних розробках з використанням тієї ж мови програмування, а виявлені помилки так само розділити на типи, то аналіз ходу тестування можна проводити для кожного типу. У цьому випадку ми не тільки не можемо з упевненістю відповісти на питання: “Коли можна очікувати виявлення переважної більшості помилок у цій версії?”, але й сказати “Ми знайшли більшість логічних помилок у програмі, і зараз зайняті розробкою додаткових тестових кейсів для перевірки надійності роботи модулів обробки помилок”. Аналогічно, всі штучно створені помилки можна розділити на рівні серйозності.