1. Визначте вхідні дані. Які конкретні вхідні події ви збираєтеся розглянути в рамках даної модельної програми? Дайте назву кожній події та опишіть її. Наприклад, назвіть конкретні вхідні повідомлення, що належать до конкретних вхідних доменів, фіксовану послідовність вхідних даних. Неможливо врахувати всі можливі вхідні дані в моделі, тому не використовуйте занадто багато вхідних подій. 2. Встановіть кодування вхідних даних. Ви вибрали кодування вхідних даних, яке буде використовуватися у вашій моделі. Воно може збігатися з кодуванням, яке використовують програмісти, а може і не збігатися. Не включайте в модель такі функції, які підтримуються програмним забезпеченням, але які ви не збираєтеся тестувати. Наприклад, якщо операційна система сама перетворює положення курсору і клацання миші у вибір пункту меню, то вам не потрібно включати це в модель, вважайте, що вхідні дані надходять до вас вже закодованими (наприклад, операційною системою). Перевіряти кодування вхідних даних слід лише тоді, коли це є частиною програмної реалізації. 3. Визначте стан. Стани часто створюються як добуток множників. Якщо це так, визначте множники і візьміть до уваги, що кожна комбінація множників буде відповідати своєму неповторюваному стану, а також те, що добуток зростає дуже швидко і вам може знадобитися використання вкладених моделей. Складіть список станів, які можна ідентифікувати, і назвіть їх за допомогою системи. Отримані стани повинні обчислюватися десятками, але не тисячами. 4. Встановіть кодування станів. Якщо розробники реалізують програмний проект, використовуючи шаблон проектування на кшталт автомата зі скінченною кількістю станів, то програма може містити процедуру кодування поточного стану та лічильник станів. Якщо це так, то процедуру кодування станів необхідно протестувати, але це може бути дуже складно в контексті чистого поведінкового тестування. Якщо програма була розроблена без використання скінченного автомата, кодування станів є одним із завдань вашої моделі і може не міститися як частина програми. Тим не менш, ви повинні перевірити правильність кодування у вашій моделі. 5. Визначте вихідні події. Лише найпростіші моделі мають поодинокі події виводу, наприклад, що відповідають виводу одного символу. Набагато частіше події виводу складаються з послідовності дій. Ідентифікуйте ці послідовності. У вкладених моделях вихідною подією є активація наступної моделі нижчого рівня в ієрархії моделей. Присвойте ім’я кожній вихідній події, незалежно від того, чи є вона одиничною подією або послідовністю дій. Послуга тестування веб-сайтів широко використовується для перевірки того, наскільки якісним є певний ресурс електронної комерції і що можна зробити для його покращення. Якщо веб-сайт справляє погане перше враження, його власник може почати втрачати потенційні продажі, а бізнес постраждає. Від вас залежить, чи хочете ви завоювати відвідувачів сайту, чи втратити їх, тому звертайтеся до нас, якщо якість має для вас велике значення.